АНОНС: Онлайн-подія «Логвинове. Брат за брата»

До шостих роковин завершення боїв під м. Дебальцеве у Національному музеї історії України у Другій світовій війні поговорять про події біля населеного пункту Логвинове, який став знаковою точкою як у війні на Донбасі, так і в історії українського війська.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес-службі Музею.

 

Після того як 29 січня 2015 р. незаконні збройні формування взяли під контроль м. Вуглегірськ, їхнім наступним завданням російські куратори визначили блокування траси М103 між м. Артемівськ та м. Дебальцеве. На той час саме вона була "дорогою життя" для всього дебальцівського угруповання ЗСУ. Від 9 до 12 лютого 2015 р. за с. Логвинове точилися запеклі бої.

Про українських захисників, які намагались утримати ворога на цій ключовій позиції, розкаже науковиця музею Ірина Коцаб'юк.

Учасники заходу познайомляться з братами Олександром і Тарасом Ламбурськими із 30-ї механізованої бригади. Вони разом пройшли Революцію Гідності, брали участь у боях на ділянці від Луганського аеропорту до м. Щастя (Луганська область) та поблизу м. Дебальцеве.


Час: 12 лютого, п'ятниця, 11:00


Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ


Трансляція за посиланням https://www.facebook.com/warmuseum.kiev.ua/posts/3654646744648134


Контакт: (093)185-72-55 Анастасія Євглевська, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.