В Україні розробили інтерактивний атлас про природну і культурну спадщину

Учені Інституту географії НАН України п'ять років займалися розробкою інтерактивного атласу «‎Населення України та його природна і культурна спадщина».

Про це розповів Укрінформу головний науковий співробітник відділу картографії Інституту географії та академік НАН України Леонід Руденко.

 

"‎Атлас розроблявся п'ять років – включно з розробкою наукової теми та виготовленням власне електронного атласу", - наголосив він.

Науковець розповів, що атлас призначений для працівників культури, науки, краєзнавців, викладачів та студентів навчальних закладів, владних структур регіонів різного рівня для широкого використання в управлінській, економічній, екологічній, просвітній, культурній та інших сферах діяльності, а також громадян України, які цікавляться культурою та історією своєї Батьківщини.

А його популяризація серед українців буде здійснюватися шляхом публікацій в інтернеті та представлення в різних інституціях (МОН, окремих ВНЗ, управлінських інститутах тощо).

Також він зазначив, що під час розробки виникло чимало проблем, пов'язаних з фінансуванням, часом та достовірними відомостями про пам'ятки культурної та природної спадщини.

"‎Гостро постала проблема наявності достовірних та актуальних даних про пам'ятки культурної та природної спадщини. Ні центральні органи виконавчої влади, ні органи місцевого самоврядування, ні громадськість не володіють повною інформацією про наявність пам'яток природної та культурної спадщини", - зауважив Руденко.

Наразі існує лише електронна версія атласу, представлена на засіданні Президії НАН України 3 лютого. Розробка паперової потребує додаткового часу і фінансування.

А для звичайних користувачів перегляд атласу поки що недоступний, тому що триває оформлення авторських прав та вирішення організаційних питань з вибором платформи для його перегляду.

Атлас "‎Населення України та його природна і культурна спадщина" - це блоки інтерактивних карт, розділених за темами: Україна в світовому та європейському гуманітарному просторі; умови та фактори формування, розвитку та збереження природної та культурної спадщини; населення України – субʼєкт (джерело) формування спадщини; культурна та природна спадщина; культурна та природна спадщина регіонів та етносів; українська культурна та природна спадщина діаспори.

Працювати з атласом можна на різних операційних системах та видах пристроїв.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.