В Українському домі стартує мистецький проєкт до 150-річчя Лесі Українки

У Києві в Українському домі 25 лютого стартує мистецький проєкт до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомила голова Держагентства з питань мистецтв та мистецької освіти Галина Григоренко.

За її словами, до проєкту залучені більш як 20 музейних інституцій, а також Національний банк України.

Як пояснила Григоренко, у проєкті бере участь Нацбанк, адже "у найбільшому обсязі зараз в обігу в Україні 200-гривнева купюра, вона найпопулярніша, і, як відомо, чотири покоління цієї купюри містили образ Лесі Українки та відображали її в різний спосіб, і це дуже цікаво".

За словами голови Держагентства, куратором проєкту є Павло Гудімов, йому "цікаво було прослідкувати, як ми бачимо Лесю Українку, починаючи від портретів її сучасників, які зображали її ще прижиттєві портрети, до цієї 200-гривневої купюри – це портрет, з яким ми стикаємося щодня, ми, сучасні українці. Як змінювалося наше уявлення, як її зображали художники, її сучасники, а пізніше автори її портретів у підручниках української літератури або в ілюстраціях до її творів. Оця еволюція образу – це надзвичайно цікава історія".

Галина Григоренко
Галина Григоренко
Укрінформ

Як повідомила Григоренко, проєкт стартує "в день народження Лариси Петрівни, 25 лютого, і триватиме протягом більш як десяти днів. Офіційне відкриття відбудеться з дотриманням карантинних обмежень, й участь у ньому, на жаль, буде лише по запрошеннях. А далі це буде відкритий простір – аж до 8 березня включно. Це і виставковий проєкт..., і відеозапис перформанса Влада Троїцького, який транслюватимуть завдяки нашим партнерам із Суспільного телебачення. Сподіваємося, що це побачить якомога більша кількість українців".

Як додала голова Держагентства, паралельно відбуватиметься Косач-talks – "літературно-дискусійні платформи, в яких візьмуть участь, напевно, всі найвідоміші дослідники творчості Лесі Українки. Це Оксана Забужко, Віра Агєєва, Тамара Гундорова й ті упорядники, які працювали над повним зібранням її творів. 14 томів підготовлено Волинським національниим університетом до друку.

Будуть дискусії, будуть поетичні читання, буде окрема дитяча програма. Буде представлення тизеру мультфільму "Мавка", який має вийти у 2022 році".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.