В Ужгороді відкрили фотовиставку про старовинні дерев'яні церкви

В Ужгородському скансені відкрили масштабну мистецьку фотовиставку “Дерев'яні скарби”, присвячену старовинним церквам України та Польщі

Про це повідомив кореспондентові Укрінформу директор Агентства регіонального розвитку "Закарпаття" Михайло Данканич.

Він зазначив, що проєкт "Дерев'яні церкви - приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат" охоплює 20 храмів Закарпаття та Подкарпатського воєводства у Польщі. Протягом року над проєктом працювали 10 фотографів: Томаш Міхалські, Крістіан Клисевіч, Марек Кузіемскі, Томаш Міелнік та Аліця Мруз із Польщі та Олег Хававчак, Сергій Денисенко, Юрій Крилівець, Роберт Довганич та фотокор Укрінформу Сергій Гудак від України.

За словами Данканича, виставка працюватиме до 10 березня 2021 року в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, потім фотороботи можна буде переглянути в атріумі будівлі Закарпатської облради. Згодом фотографії церков будуть розміщені на окремому вебресурсі з вільним доступом для широкого загалу, аби кожен зміг насолодитися красою дерев'яних церков.

Проєкт реалізується в межах CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014-2020 за фінансової підтримки Європейського Союзу.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.