У Черкасах будуть вулиці Бандери, Стуса і Мазепи

Депутати Черкаської міської ради на засіданні 25 лютого проголосували за перейменування восьми вулиць та провулків міста

Як повідомляє Суспільне, "за" проголосували 26 депутатів.

За словами директора департаменту архітектури та містобудування Артура Савіна, проєкт рішення було підготовлено відповідно до рекомендацій топонімічної комісії.

У проекті рішенні йдеться про те, що таке перейменування актуальне у зв'язку з поверненням історичних назв вулиць та провулків міста та історичних подій, що відбулися в України на засіданнях комісії з питань найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів, інших споруд, розташованих на території міста та встановлення пам'ятних знаків, меморіальних дошок у місті Черкаси ради (протоколи засідання топонімічної комісії від 15 грудня 2016 року, від 17 лютого 2017 року та від 04 квітня 2017 року) були підготовлені пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків у місті Черкаси.

вулиця Волкова вулиця Івана Мазепи
вулиця Крилова вулиця Василя Стуса
вулиця Можайського вулиця Степана Бандери
вулиця Титова вулиця Титарна
вулиця Стасова вулиця Митрополита Липківського
вулиця Пацаєва вулиця Петра Дорошенка
вулиця Добровольського вулиця Сінна
провулок Невського провулок Хмільник
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.