Зеленський відвідав виставку «Леся Українка: 150 імен»

Володимир Зеленський з дружиною оглянули виставку «Леся Українка: 150 імен», яка є частиною мистецького проекту, присвяченого 150-річчю видатної письменниці та громадської діячки

Про це йдеться на сайті Глави Держави.

Виставка розміщується у п'яти залах на трьох поверхах Українського дому в центрі Києва. 

Володимир та Олена Зеленські також ознайомилися з повним зібранням творів Лесі Українки, до якого увійшли її листи, невидані рукописи та чернетки.

"Це дуже цікавий і крутий проект. Леся Українка тут жива, непересічна особистість зі світоглядом, який був прогресивним для її покоління й залишається актуальним у наші часи. Думаю, що всі, хто відвідають цю виставку, отримають шанс поглянути на геніальну Лесю Українку, яку знають ще зі школи, з нової, незвичної точки зору та ще більше зацікавитися її творчістю. Леся Українка і сьогодні продовжує надихати багатьох авторів на нові творчі проекти... візьміть до уваги з поміткою "must visit" – отримаєте справжню естетичну насолоду.", – сказав Президент.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.