У Празі до 150-річчя Лесі Українки відкрили виставку

У Празі біля приміщення посольства України до ювілею Лесі Українки відкрили чеськомовну інформаційну виставку «Лесі Українці – 150», яка знайомить з основними фактами біографії письменниці.

Про це повідомило Посольство України у Чеській Республіці.

 

Зауважується, що виставка детальніше зупиняється на зв'язках письменниці з Прагою та з Кримом, дозволяє прочитати принаймні невеликі уривки з поезії авторки в чеському перекладі.

У ній використано фотознімки, люб'язно надані Музеєм видатних діячів української культури в Києві, та розвідки дослідників Світлани Кочерги та Богдана Зілинського про празькі моменти з життя письменниці та її родини.

"З огляду на суворі епідеміологічні обмеження, які діють у країні, відкриття відбулося без участі гостей. Проте експозиція доступна для перегляду цілодобово для всіх перехожих та охочих відвідати експозицію наживо", – йдеться в повідомленні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.