В Україні створили словник для роботи з минулим і колективною пам’яттю

Платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» започаткувала створення базвого словника понять і термінів українською мовою, які використовуються в роботі з минулим і колективною пам’яттю.

Про це йдеться в повідомленні Читомо.

 

Словник орієнтований на широку авдиторію. Як зазначається, завдання команди – розширити поле для розмови про проблеми пам'яті в Україні. Глосарій буде активно доповнюватись протягом року.

"Дослідження пам'яті – це широке і складне поле, в якому одні й ті самі поняття можуть мати різні назви, збивати з пантелику, ба навіть використовуватися для маніпуляцій. Щоб уникнути непорозумінь, Минуле / Майбутнє / Мистецтво започатковує роботу над глосарієм", – зазначають розробники глосарію.

На сайті проєкту можна ознайомитися, зокрема, з такими визначеннями:

Злочини проти людяності – категорія міжнародних злочинів, що полягають у широкомасштабному або систематичному нападі на будь-яких цивільних осіб з метою проведення політики держави або організації, спрямованої на скоєння такого нападу, або з метою сприяння такій політиці.

Постпам'ять – поняття, запропоноване американською дослідницею Маріанною Гірш (Marianne Hirsch) для позначення того різновиду колективних уявлень про минуле, який формується другим поколінням після катастрофічного досвіду, на "розриві" колективної пам'яті.

Ресентимент – відчуття образи як ядерної частини колективної пам'яті, вибудовування ідентичності в контексті підтримки знання про травматичну подію та необхідності помсти чи відновлення справедливості.

Також словник містить такі терміни: авангард, багатовекторна пам'ять, заблокаване майбутнє, Калі траш, наративність, презентизм, перехідне правосуддя, історична пам'ять та інші.

Для створення глосарію запрошено фахівців із різних сфер: Memory Studies, історії, антропології, права, мистецтвознавства, політичних студій тощо. До ініціативи вже долучилися директорка Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору" Ольга Гончар, історикиня та кураторка Поліна Байцим, арткритик і редактор видавництва IST Publishing Борис Філоненко, історик Георгій Касьянов, постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, керівник Центру міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий, дослідник колективної пам'яті та медіааналітик Антон Лягуша, кураторка Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.