На Тернопільщині провели толоку в замку

30 осіб очищали оборонний рів Залозецького замку

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на директора Залозецького краєзнавчого музею Василя Ільчишина.

За його словами, до акції долучились працівники селищної ради, підприємці, місцеві жителі, волонтери Благодійного фонду "Пам'ять і любов", працівники Залозецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

"Завдяки злагодженій і дружній команді розчистили Залозецький замок. Сьогоднішня толока вкотре довела на практиці згуртованість і силу співпраці органів місцевого самоврядування, волонтерів, підприємців, жителів селища навколо спільної мети. За один день плідної праці ми значно покращили вигляд ключової пам'ятки Залозецького краю, яка в майбутньому стане туристичною перлиною", – каже Василь Ільчишин.

 

До очищення замку долучилися студенти Тернопільський центр професійно-технічної освіти. Їх із Тернополя привіз голова Благодійного фонду "Пам'ять і любов" Андрій Савчук.

"Хлопці проходять практику на будівництві. Сьогодні вони вирішили допомогти очистити замок, щоб він мав естетичний вигляд. Адже ми маємо зберігати такі пам'ятки, щоб сюди приїжджали на екскурсії. У 2019 році волонтери нашого фонду очищали територію костелу св. Антонія і замок у Залізцях", – розповів Савчук.

"Проводили току всією громадою, щоб збільшити туристичну привабливість містечка. Адже туристична галузь є пріоритетним напрямком розвитку Залозецької громади", – каже голова громади Андрій Нога.

Залозецький замок - фортифікаційна споруда. Зведений у 1516 році Мартином Кам'янецьким. Розташований понад річкою Серет. В часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Російська артилерія перетворила замок на руїну. Частково збереглися північна частина, фрагменти західної стіни на висоту 1 ярусу та склепінчасті підвали, каже Василь Ільчишин.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.