В Росії померла остання носійка берингівського діалекту алеутської мови

На російській Камчатці померла остання носійка берингівського діалекту алеутської мови – 93-річна Віра Тимошенко

Про це повідомляє Новинарня.

 

Віра Тимошенко померла на острові Беринга в селі Нікольське Алеутського району. Вона десятки років займалася збереженням алеутської культури.

"Дуже близька мова поки що зберігається на американських Алеутських островах, є кілька носіїв на острові Атка, але в Росії, наскільки мені відомо, більше тих, хто говорить цією мовою, немає. І при цьому американський діалект все-таки відрізняється досить сильно", – сказав Головко.

Віра Тимошенко народилася в 1927 році в селі Нікольському.

З 1959-го і по 1982 рік завідувала Алеутським районним державним архівом. До останніх днів продовжувала консультувати російських й іноземних фахівців з алеутської мови і культури, а також перекладала прозу і вірші.

Алеутська мова – єдина мова в алеутській гілці ескімосько-алеутської групи, раніше широко використовувалася корінним населенням Алеутських островів, островів Прібилова, Командорських островів і півострова Аляска.

За даними експертів, залишається близько 100-150 активних носіїв алеутської мови.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.