"Вихідний день 8 березня в Україні виглядає нелогічним" - Антон Дробович

Для Дробовича скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є «не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати»

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Інституту національної памʼяті Антон Дробович в ефірі телеканалу "Україна24" сказав: "Позиція Інституту така: якщо це був день, зокрема, боротьби за трудові права жінок, то вихідний день у день перемоги трудових прав жінок виглядає дуже нелогічно".

 

Голова УІНП повідомив, що в Україні завершується робота над законопроєктом про свята і пам'ятні дати.

"Під час громадського обговорення всі зможуть взяти участь і розібратися: хочуть вони неробочий день чи не хочуть. Але українці люблять вихідні, тому, скоріше за все, будуть за вихідний", – сказав Дробович.

Водночас, за його словами, скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є "не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати".

"Питання, чи сповідувати традиції радянської людини – "весна, краса"?.. Ні, це не сприймає багато хто, до речі, не сприймають і люди старшого віку цю радянщину", – сказав голова УІНП.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день, повна назва якого Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року). В Україні 8 березня вихідний день.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.