Полтавська ОДА оголосила конкурс на пам’ятник Симону Петлюрі

Полтавська ОДА оголосила про початок Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника Симону Петлюрі

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Полтавської ОДА.

 

"Видатна постать Симона Петлюри заслуговує належного вшанування в рідному місті зі спорудженням пам'ятника. З метою задоволення ініціатив громадськості й відновлення історичної справедливості Полтавською обласною державною адміністрацією оголошено проведення Всеукраїнського відкритого архітектурно конкурсу на спорудження в м. Полтава пам'ятника Симону Петлюрі", - йдеться у повідомленні.

Умовами передбачено, що конкурсне проєктування триватиме до 25 квітня 2021 року. Проєкти подаються від 26-го до 29 квітня. Виставка з обговоренням конкурсних проєктів відбудеться з 3-го по 24 травня та з 31 травня до 26 червня 2021 року.

Підсумки конкурсу буде оголошено з 31 травня до 10 червня 2021 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.