НАН України визначила лауреатів премії імені Грушевського

3 лютого 2021 року Президія НАН України ухвалила присудити премію імені Грушевського відомим грушевськознавцям Ігорю Гиричу, Руслану Пирогу та Віталію Тельваку.

3 лютого 2021 року Президією Національної академії наук України була ухвалена постанова "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних вчених України за підсумками конкурсу 2020 р.".

 

За підсумками конкурсу 2020 року Президія НАН України постановила присудити премію імені М. С. Грушевського:

Гиричу Ігорю Борисовичу, доктору історичних наук, завідувачу відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України;

Пирогу Руслану Яковичу, доктору історичних наук, головному науковому співробітнику Інституту історії України НАН України;

Тельваку Віталію Васильовичу, доктору історичних наук, професору Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

– за цикл праць "Михайло Грушевський – вчений і політик: історичний портрет на тлі доби".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.