В Києві відкрили інсталяцію “Погляд у минуле”

У столиці в Бабиному Яру відбулося відкриття інсталяції “Погляд у минуле”, приуроченої до 60-х роковин Куренівської трагедії.

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Київ вечірній".

 

Як зазначив міський голова Києва Віталій Кличко, Куренівська трагедія — одна зі сторінок історії України, про яку треба знати і пам'ятати, адже без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього.

"Ми пам'ятаємо про трагічні події нашої історії і вшановуємо пам'ять їх жертв. Радянська влада замовчувала страшні наслідки Куренівської трагедії. Наслідки недбальства і злочинів тоталітарного режиму.Тоді оголосили про загибель 145 людей. А насправді загинуло, за неофіційними даними, чи не вдесятеро більше мешканців столиці", – наголосив Кличко.

Він зауважив, якими би болючими не були спогади, про них потрібно говорити і нагадувати, щоби такі трагедії не повторювалися.

"Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам'ятаємо… І про понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І про жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії. Кожна цеглина цієї символічної інсталяції нагадує про те, що потрібно визнавати помилки минулого. Робити з них висновки, бути відповідальними", – сказав Віталій Кличко.

Куренівська трагедія сталася 13 березня 1961 року. У Києві прорвало дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Потік багна і пульпи затопив житлові квартали Куренівки, трамвайне депо, стадіон "Спартак", низку підприємств і установ.

Інсталяція, встановлена до роковин Куренівської трагедії, розташована на місці прориву дамби. Саме там сформувалась величезна хвиля із мулу, що заживо поховала людей і залила будинки.

Участь у церемонії відкриття артоб'єкта також взяли перший президент України Леонід Кравчук, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова, заступник міністра культури України Ростислав Карандєєв й автор інсталяції Олег Шовенко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.