В Києві відкрили інсталяцію “Погляд у минуле”

У столиці в Бабиному Яру відбулося відкриття інсталяції “Погляд у минуле”, приуроченої до 60-х роковин Куренівської трагедії.

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Київ вечірній".

 

Як зазначив міський голова Києва Віталій Кличко, Куренівська трагедія — одна зі сторінок історії України, про яку треба знати і пам'ятати, адже без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього.

"Ми пам'ятаємо про трагічні події нашої історії і вшановуємо пам'ять їх жертв. Радянська влада замовчувала страшні наслідки Куренівської трагедії. Наслідки недбальства і злочинів тоталітарного режиму.Тоді оголосили про загибель 145 людей. А насправді загинуло, за неофіційними даними, чи не вдесятеро більше мешканців столиці", – наголосив Кличко.

Він зауважив, якими би болючими не були спогади, про них потрібно говорити і нагадувати, щоби такі трагедії не повторювалися.

"Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам'ятаємо… І про понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І про жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії. Кожна цеглина цієї символічної інсталяції нагадує про те, що потрібно визнавати помилки минулого. Робити з них висновки, бути відповідальними", – сказав Віталій Кличко.

Куренівська трагедія сталася 13 березня 1961 року. У Києві прорвало дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Потік багна і пульпи затопив житлові квартали Куренівки, трамвайне депо, стадіон "Спартак", низку підприємств і установ.

Інсталяція, встановлена до роковин Куренівської трагедії, розташована на місці прориву дамби. Саме там сформувалась величезна хвиля із мулу, що заживо поховала людей і залила будинки.

Участь у церемонії відкриття артоб'єкта також взяли перший президент України Леонід Кравчук, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова, заступник міністра культури України Ростислав Карандєєв й автор інсталяції Олег Шовенко.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.