«Меч вікінгів» і казан германського короля: у Львові показали «Скарби Галичини»

У холі сесійної зали Львівської обласної ради представили експозицію з фондів Історико-краєзнавчого музею «Скарби Галичини» - майже 200 артефактів часів енеолітичних поселень.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

 

"Експонати, які ми сьогодні маємо можливість оглядати, тут в стінах обласної ради, є унікальними свідченнями того, що Львівщина з давніх віків була центром розселення і активної діяльності різних народів.

Зверніть увагу на "меч вікінга", на найстаріший кам'яний "смайлик", казан германського короля, на римський посуд та ще майже 200 артефактів – це речі, які знайшли, тут на Західній Україні, у нас під ногами", - зазначила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

 

На виставці екпонуються найцікавіші артефакти пам'яток часів енеолітичних поселень на горах Жупан та Лисівка, в урочищі Лазки поблизу Винників або могильник римського часу в Карові та ще десятки інших.

Серед цих знахідок особливе місце посідає кам'яна плитка із зображенням солярного символу т. зв. "смайлик", яка стала справжнім символом міста Винники.

Загалом ці артефакти – предмети побуту, особисті речі, прикраси, монети, які використовували мешканці міста Львова у XIV – XVIIIст., - були знайдені під час археологічних досліджень у центральній частині міста.

За словами директора Історико-краєзнавчого музею Ігоря Тимця, найвизначнішим серед представлених знахідок є славнозвісний "меч вікінгів", який був переданий музею навесні 2019 року.

"З ним пов'язана цікава детективна історія: чорні археологи зробили спробу незаконно вивезти пам'ятку закордон, але цьому вдалося запобігти", - сказав Тимець.

Тепер меч перебуває на зберіганні в Історико-краєзнавчому музеї.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.