У львівській бібліотеці знайшли старовинний рукопис ХVII століття

Професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом з науковцями зі Львова знайшли рукописну копію Києво-Печерського патерика, виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 17 століттям.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

 

"Декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом із колегами-істориками у архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка знайшов рукописну копію Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 1619 роком", - повідомив Цепенда.

Він назвав цю знахідку "справжньою сенсацією" і пообіцяв найближчим часом представити її в університеті.

"Вважаю, той факт, що цю пам'ятку було врешті виявлено після майже 10 років пошуку, не випадковістю, а закономірним успіхом дослідників, які понад 16 років займаються глибинним дослідженням культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу", - зазначив Цепенда.

Він переконаний, що вивчення знахідки спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які допоможуть у вивченні духовних святинь України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.