Медведчук програв "Справу Стуса"

Київський апеляційний суд 19 березня частково задовольнив апеляційну скаргу щодо заборони книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, яка вийшла у видавництві Vivat.

Так, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року про заборону розповсюдження книжки до усунення з неї інформації, що "порушує право Віктора Медведчука на повагу до честі та гідності", скасоване, повідомляє "Читомо".

 
колаж: варта1

Як розповів захисник Вахтанга Кіпіані, 27 позовних вимог Медведчука скасовано.

Втім залишили в силі лише одну позовну вимогу. Вона стосується фрази про припущення, що Медведчук був наданий і підтримуваний органами держбезпеки безпосередньо до процесу Василя Стуса.

"Іменем України винесено вже не ганебне рішення, а те, яке розставляє крапки в цій історії. Головне – критичне осмислення є, у книзі написана правда, суд зняв позивні вимоги Медведчука... Суд скасував рішення першої інстанції"прокоментував Кіпіані.

До слова, сьогодні на засіданні проходили судові дебати. Водночас ні Медведчук, ні його адвокат Ігор Кириленко не прибули до суду. Суддя вирішив проводити засідання без представника відповідача, оскільки останній був належно поінформований про дату засідання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.