У Києві на Андріївському узвозі встановили пам'ятник Гоголю

На Андріївському узвозі у Києві невідомі, без жодних, дозволів, обговорень та конкурсів встановили пам'ятник Миколаю Гоголю

Про це повідомляє канал 24 з посиланням на фейсбук-сторінку київського урбаніста Віталія Селика.

 

За словами Віталія Селика, встановлення скульптури на Андріївському узвозі виглядає дивним та нелогічним кроком. А те, що це зробили без обговорення, є продовженням поганої тенденції.

На п'єдесталі є табличка, що вказує про подарунок Києву пам'ятника скульптором Борисом Довганем, але митець помер ще 2 роки тому.

Селик припускає, що до появи пам'ятника може бути причетний Олександр Брей, чий офіс розташований неподалеку. Раніше колекціонер вже відкривав на Андріївському узвозі скандальну скульптуру Олександра Вертинського.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.