Триває конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності

Національний музей Революції Гідності втретє проводить конкурс серед студентів та аспірантів для написання досліджень про Революцію Гідності

Узяти участь у ІІІ Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Сергія Кемського запрошують студентів 2–6 курсів та аспірантів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей для написання досліджень про Революцію Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного й культурного життя.

 

Теми конкурсних робіт:
• соціальний, політичний, політологічний, ідеологічний, культурологічний, мистецтвознавчий, етнологічний, музеологічний, релігійний, філософський аспекти Революції Гідності;
• соціологія та історія Революції Гідності;
• Революція Гідності у контексті міжнародної політики;
• регіональні особливості протестів Революції Гідності;
• дослідження ініціатив і громадського досвіду Майдану;
• повсякденне життя та побут Майдану;
• пропагування й інформаційна політика як інструмент протестного руху;
• мистецтво та творчість Майдану;
• Революція Гідності в контексті інших протестних рухів України та світу;
• дослідження персоналій Героїв Небесної Сотні, активістів і волонтерів Майдану;
• політика пам'яті й комеморативні практики Майдану;
• інше.

Переможці отримають грошову винагороду:

  • ІІІ місце – 4 000 грн

  • ІІ місце – 7 000 грн

  • І місце – 15 000 грн


Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Сергія Кемського започаткували у 2018 році з метою активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності, сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід та цінності Майдану, стимулювати й підтримувати талановиту молодь, залучати її до вивчення та дослідження Революції Гідності.

За два роки існування конкурсу організаторам надійшло 92 заявки із 46 вищих навчальних закладів України. Фіналістами у 2019 та 2020 роках стали студенти Національного університету "Львівська політехніка", Національного університету "Києво-Могилянська академія", Київського університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Херсонського державного університету.

Терміни конкурсу

Перший етап – подання заявок до 16 травня 2021 року. За результатами оцінювання їх журі оргкомітет надсилає заявникам, які пройшли відбір, запрошення для участі у другому етапі до 30 травня 2021 року.

Другий етап – подання наукових робіт на розгляд журі. Учасники, які пройшли перший етап, надсилають конкурсну роботу до 10 вересня 2021 року включно.

У період із 4 до 16 жовтня 2021 року – оголошення результатів конкурсу. Для вручення нагород переможців буде запрошено до Києва, де відбудеться публічна презентацій їхгніх робіт і нагородження.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.