Комітет Ради підтримав пропозицію щодо недопущення росіян до будівництва меморіалу у Бабиному Яру

Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради підтримав державний проєкт постанови щодо меморіалу "Бабиного Яру", який визнає неприпустимою участь у реалізації заходів громадян і організацій держави-агресора

Про це повідомляє Еспресо з посиланням на нардепа "ЄС" Володимира В'ятровича у Facebook.

"Комітет гуманітарної та інформаційної політики ВР підтримав знаковий проєкт постанови "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту" (№5290), який внесли я і ще 30 депутатів з різних фракцій", - повідомив він.

"За" проголосували 6 членів комітету, 4 утримались.

 

"Незважаючи на те, що після цього голосування здійнявся скандал і "слуги народу" спробували переграти це рішення, для скасування власного рішення їм забракло одного голосу. Постанова, підтримана сьогодні профільним комітетом, визнає неприпустимою участь у реалізації заходів із вшанування Бабиного Яру громадян і організацій держави-агресора", - наголосив В'ятрович.

Документ доручає уряду затвердити державний проєкт Концепції розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру, розроблений в Інституті історії України.

Також уряд має:

- внести до парламенту проєкт державної цільової програми, спрямованої на забезпечення комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру;

- вжити невідкладних заходів для розширення меж охоронних зон заповідника "Бабин Яр", внесення об'єктів, пов'язаних із вшануванням жертв злочинів націонал-соціалістичного (нацистського) та комуністичного тоталітарних режимів, які відбувалися на території Бабиного Яру та навколо нього у роки Другої світової війни до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.