На Львівщині презентували ролик про пам’ятки, які претендують на «Велику реставрацію». ВІДЕО

Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА відзняв цикл серій про архітектурні об’єкти, які цього року запропонували для реставрації в рамках президентської програми «Велике будівництво».

Перше відео презентували 18 квітня, в Міжнародний день пам'яток та визначних місць, про це йдеться у повідомленні департаменту у Фейсбуці.

 
Костел у Комарно

"Це відео – перше з серії про пам'ятки, які Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво" в культурі. Загалом пам'яток – майже 40, а відео має бути до п'яти. На жаль, участь у відборі не означає перемогу, але точно скеровує увагу громад, управлінців, туристів, пам'яткоохоронців і всіх нас – на те, яким багатством ми володіємо і що маємо берегти", - зазначається в повідомленні.

У відеороботі продемонстровані визначні пам'ятки Львівської області, які потребують нагальної реставрації. Зокрема, Лаврівський монастир, костел у Комарно, костел Бенедиктинок, костел Св. Марка у Варяжі, монастир Домініканок у Белзі, які були спорудженні у ХVІІ ст., Вежа Корнякта у Львові, ХVІ ст., Костел всіх святих у Годовиці, 1758 рік.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.