У Китаї знайшли скам’янілості літаючого динозавра, який мав «руки», схожі на людські

Птерозаври, що жили в мезозойську еру — це перші відомі хордові тварини, здатні до механічного польоту. У Китаї знайшли скам’янілості одного з підвидів цього динозавра і встановили, що він не лише вмів літати, але й мав протиставлений палець кисті на передніх лапах, який допомагав видиратися на дерева та ловити здобич.

Про відкриття йдеться в науковому журналі Current Biology.

 
Джерело: Chuang Zhao / Cell

Відкритий вид належить до родини птерозаврів Darwinopterus, яка була відкрита у 2010 році в китайській провінції Ляонін — її назвали на честь біолога Чарльза Дарвіна.

Науковці проаналізували будову кисті на скам'янілості та встановили, що ця рептилія — найдавніша з тварин, що має долоні, подібні до людських та мавпячих. Підвид назвали Kunpengopterus antipollicatus, що буквально означає "протиставлений великий палець руки". Неформально його прозвали мавподактилем.

Вважається, що протиставлений великий палець цього птерозавра — результат пристосування до лісистих умов юрського періоду на території сучасного Китаю. Всього на передніх лапах у нього три пальці, один з яких протиставлений, однак механізм будови кисті геть не схожий на той, що у приматів.

Великий палець Kunpengopterus antipollicatus схожий на той, що мають на ногах птахи. Аналіз будови кисті птерозавра говорить про те, що вона мала розвинену хапальну функцію — допомагала рептилії вправно пересуватися по гілках дерев та брати їжу.

Середовище проживання китайських птерозаврів було наближене до субтропічного лісу, де водилися безліч тварин, пристосованих до існування на деревах в умовах вологого, теплого клімату. Саме на них міг полювати птерозавр за допомогою своїх "рук".

Науковці зазначають, що Kunpengopterus antipollicatus, як найдавніша тварина, що має справжній протиставлений палець на "руках", продовжує давати неочікувану інформацію про еволюційну історію птерозаврів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.