В Угорщині на куполі собору знайшли 176-річне послання для нащадків

У Базиліці святого Адальберта, що в угорському місті Естергом, знайшли 176-річну мідну капсулу з документами про будівництво. Знахідку виявили під час реставрації хреста, встановленого на головному куполі базиліки. Вона була всередині.

Дослідники розповіли, що капсула пошкоджена осколками снарядів, адже собор пережив бомбардування під час Другої світової війни. Утім, документи збереглися добре. У них розповідається історія будівництва з 1822 року, а також зазначені імена священнослужителів і назви приходів, повідомляє Reuters.

Капсулу помістили всередину хреста архієпископ Йосип Копачі й головний архітектор Йожеф Хільд ще 1845 року.

"Архієпископ Копачі знав, що не зможе завершити будівництво за життя, тому хотів залишити всередині відбиток пам'яті будівельників і тієї епохи загалом. Людські руки торкалися документів востаннє 176 років тому. Отже, ми відчули зв'язок із часовою капсулою. На жаль, не знайшли в капсулі монет, щоб заплатити реставраторам за роботу", - з гумором зазначив наглядач скарбниці собору Чаба Торок.

Нині в хресті планують помістити нову капсулу часу для майбутніх поколінь.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.