Активісти на Прикарпатті рятують храм, де творив Пінзель

У місті Городенка на Прикарпатті активісти своїми силами рятують від руйнації храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, якому понад 250 років. Для цього створили «Проєкт 1743».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів один із ініціаторів "Проєкту 1743" Назар Куцик.

 

"Цей храм – пам'ятка національного значення, і поки вона не обвалилась, її треба рятувати. Будівля храму замокає близько 15 років... Ми прийшли, побачили, що костел занепадає, і вирішили його рятувати", – розповів Куцик.

Він наголосив, що активісти не займаються реставрацією, а роблять консервацію і дослідження, водночас постійно радячись із архітекторами і реставраторами, щоб не зашкодити будівлі.

За його словами, щодня у храмі працюють не менше десятка людей на громадських засадах. Усі вони – парафіяни храму. Торік активістам виділили кошти з міського бюджету. Цього року кошти громади поки є лише на папері, але вже вдалося перекрити 580 кв. м даху, відремонтувати водовідведення та врятувати елементи храму від гниття та ржавіння.

"Цей костел – одна з перших робіт Пінзеля. Коли ми пересівали сміття, то знайшли фрагменти ангелів, які були окрасою храму, і їх походження треба досліджувати. Ще до появи костелу на цьому місці стояла дерев'яна церква, яку будував Потоцький. Ми допускаємо, що свічники, які ми знайшли нещодавно, стояли ще в тому храмі", – зазначив Куцик.

Він додав, що до храму нещодавно навідались реставратори, щоб дослідити фрески на стінах. Фахова експертиза має дати відповідь, коли і ким вони були зроблені та як їх можна відновити.

Проте для відновлення пам'ятки необхідні кошти. Тож активісти будуть раді будь-якій пожертві.


Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці та Монастирська Резиденція колишній костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії — пам'ятка архітектури національного значення XVIII століття у стилі пізнього бароко в місті Городенка Івано-Франківської області.

Костел споруджено у 1743-1769 роках на замовлення Миколи Василя Потоцького за проєктом архітектора Бернарда Меретина у співпраці з "галицьким Мікеланджело" — скульптором Йоганом Георгом Пінзелем. Костел прикрашало п'ять вівтарів і близько 30 скульптур роботи митця. Споруда вважається першою спільною роботою двох митців і однією з найцінніших пізньобарокових пам'яток на території колишньої Речі Посполитої. До комплексу входять також корпус монастирських келій та колона зі статуєю Пречистої Діви Марії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.