На сході Туреччини знайшли римську дорогу, якій близько 2000 років

Під час археологічних розкопок у стародавньому місті Аміда Хейюк, що на території сучасного міста Діярбакир, на південному сході Туреччини, було виявлено стародавню римську дорогу віком приблизно дві тисячі років.

Про це повідомляє видання Haber Turk.

 

"Дуже цікаві знахідки продовжуємо виявляти під час розкопок. Знайдено частину вулиці та збережену структуру дороги того періоду. Після завершення розкопок буде також відкрито Тріумфальну арку", - повідомили археологи.

Професор Ірфан Їлдиз вважає, що роботи триватимуть близько року й наступного року вони вже будуть відкриті для туристів. Науковець зауважив, що дорога гарно збереглася та є яскравим прикладом будівництва мощених доріг римського періоду. Під час розкопок науковці очікують виявити велику кількість історичних артефактів.

Завдяки відкриттю дороги в стародавньому місті Аміда Хейюк буде відкрито кілька нових пішохідних маршрутів для ознайомлення з різними пам'ятками історії та стародавньої архітектури.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.