Виставка, конференція і не тільки: що готує МКІП до 35-х роковин «Чорнобиля»

Міністерство культури та інформаційної політики готує заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Про це йшлося під час засідання Організаційного комітету, повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Чорнобиль — набагато більше, ніж просто катастрофа. Ми маємо переосмислити його вплив на Україну. Адже трагедія незабаром стала темою для дискусій щодо прав людини, прав громадян, демократії та збереження природи.

Після 26 квітня 1986 року світ розділився на "до" і "після". Сподіваємось, що план заходів з відзначення 35-ї річниці допоможе досягти нашої майбутньої мети — підняти питання важливості меморіалізації Чорнобилю. А також внесення Зони Відчуження до світової спадщини ЮНЕСКО, що надасть можливість продемонструвати всьому світу вагу цієї спадщини та зберегти її для майбутніх поколінь", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Під час засідання Ткаченко повідомив про заходи, які готує МКІП до 35-ї річниці Чорнобильської трагедії.

Зокрема, триває підготовка Всеукраїнської конференції "Критерії видатної універсальної цінності для номінування Чорнобильської зони до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", яку планують провести у травні 2021 року.

У рамках Міждисциплінарного форуму "Зона (не) відчуження" Міністерством підготовлена комплексна концепція комеморації Чорнобильської зони, яка має бути презентована та обговорена на онлайн-форумі 21-23 квітня.

Також, за словами Ткаченка, МКІП пропонує включити загоризонтну радіолокаційну станцію "Дуга" до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. Планується, що таке рішення буде прийнято урядом вже найближчим часом.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.