Виставка, конференція і не тільки: що готує МКІП до 35-х роковин «Чорнобиля»

Міністерство культури та інформаційної політики готує заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Про це йшлося під час засідання Організаційного комітету, повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Чорнобиль — набагато більше, ніж просто катастрофа. Ми маємо переосмислити його вплив на Україну. Адже трагедія незабаром стала темою для дискусій щодо прав людини, прав громадян, демократії та збереження природи.

Після 26 квітня 1986 року світ розділився на "до" і "після". Сподіваємось, що план заходів з відзначення 35-ї річниці допоможе досягти нашої майбутньої мети — підняти питання важливості меморіалізації Чорнобилю. А також внесення Зони Відчуження до світової спадщини ЮНЕСКО, що надасть можливість продемонструвати всьому світу вагу цієї спадщини та зберегти її для майбутніх поколінь", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Під час засідання Ткаченко повідомив про заходи, які готує МКІП до 35-ї річниці Чорнобильської трагедії.

Зокрема, триває підготовка Всеукраїнської конференції "Критерії видатної універсальної цінності для номінування Чорнобильської зони до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", яку планують провести у травні 2021 року.

У рамках Міждисциплінарного форуму "Зона (не) відчуження" Міністерством підготовлена комплексна концепція комеморації Чорнобильської зони, яка має бути презентована та обговорена на онлайн-форумі 21-23 квітня.

Також, за словами Ткаченка, МКІП пропонує включити загоризонтну радіолокаційну станцію "Дуга" до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. Планується, що таке рішення буде прийнято урядом вже найближчим часом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.