В Аккерманській фортеці бізнесмен облаштував каналізацію, яка може пошкодити пам'ятку

На території Цивільного двору Аккерманської фортеці, включеної півтора роки тому в Попередній список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявлені факти порушення законодавства України про охорону об'єктів культурної спадщини.

Про це повідомив одеський історик-дослідник Андрій Красножон на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"У ході огляду території Аккерманської фортеці виявлено кричущі факти порушення закону України про охорону пам'яток, які підпадають під дію ч. 3 ст. 298 (умисне руйнування пам'ятки археології) Кримінального кодексу України", - зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, зокрема, виявлена самовільно облаштована каналізація, яка може загрожувати безпеці археологічного об'єкту.

"На території Цивільного двору від прибудованого до стіни другої половини 15 століття орендарем кіоску відведено самовільний стік каналізаційних вод у стічну яму, яка ним же й розкопана, без будь-яких, звичайно, погоджень (які в цьому випадку не були можливі навіть теоретично)", - уточнив учений.

Готую депутатський запит у відповідні органи, підсумував депутат Одеської облради Красножон.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.