АНОНС: Обговорення книжки Симона Аттіліо Беллецца «Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників»

У Канадському Інституту Українських Студій відбудеться обговорення нового дослідження про українських шістидесятників за участю його автора, італійського дослідника Сімоне Беллецци.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Українське шістдесятництво вже давно й міцно увійшло в національний "пантеон", як синонім українського національного відродження після смерті Сталіна, захисту національної культури, а також, як приклад протиставлення творчої інтелігенції тоталітарній системі.

Цьому феномену присвячено багато спогадів, книжок і статей. Цілковиту нову перспективу пропонує книжка італійського дослідника Симона Аттіліо Беллецца "Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників".

Вона вийшла в 2019 році, а у 2020 р. одержала Книжкову премію Омеляна Пріцака, заснованою Асоціацією славістичних, східноєвропейських та євразійських студій разом з Українським дослідним інститутом Гарвардського університету (США).

"Книжка Белецци має характер культурної історії. Вона не аналізує не тільки політичні аспекти шістидесятництва – значно більше уваги приділено поезії, музиці, кінематографу, літературі, громадсько-мистецьким організаціям.

У цьому сенсі, праця схожа з монографією Мирослава Шкандрія, який аналізує український інтегральний націоналізм не лише на підставі політичних текстів, а значною мірою саме через призму літературної творчості націоналістичних письменників та поетів" - пише про книжку аспірант УКУ Ілля Челодум.


Час: 23 квітня, п'ятниця


Місце: Канадський Інститут Українських Студій. Для участі в обговоренні можна зареєструватися тут.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.