Радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України

Кабінет міністрів України вніс до державного реєстру нерухомих пам’яток України радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

"Команда МКІП ініціювала внесення "Дуги" до держреєстру задля подальшого її збереження. На жаль, з часом об'єкти, що знаходяться в Чорнобильській зоні поступово руйнуються. Якщо не вживати жодних заходів, зона з роками буде спустошуватися.

Цього не можна допустити, адже наша спадщина – не лише місцевість навколо електростанції. А й будівлі, що знаходяться на її території. Тож зараз ми працюємо над визначенням інших об'єктів, які повинні бути частиною списку нерухомих пам'яток", – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram-каналі.

Він зазначив, що хоч сама "Дуга" і зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, об'єкт є однією з візитівок зони та її символом.

"Це рішення посилить шанси України на внесення Чорнобильської зони до ЮНЕСКО загалом", – додав міністр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.