АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід»

Чеські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху та чеська організація Gulag.cz запрошують долучатися до онлайн-воркшопу "Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід".

 

Також учасники семінару поговорять про архіви ŠtB (чеський аналог КҐБ): порядок доступу до цих документів у Чехії та їх потенціал для цифрових проектів.

Спікери: 

Штепан Черноушек — чеський дослідник, голова Асоціації Gulag.cz та керівник чеського відділення Міжнародного товариства "Меморіал". Штепан Черноушек насамперед спеціалізується на російських студіях. На семінарі Штепан представить діяльність Асоціації Gulag.cz та реалізовані проєкти, такі як експедиції до Сибіру, віртуальний музей ГУЛАГу тощо.

Олександра Скорвід — магістр української філології. Олександра виступає координатором освітніх проектів в Асоціації Gulag.cz. Її презентація буде присвячена розробці інноваційного освітнього інструменту, який покликаний збільшити знання про табори ГУЛАГ серед молоді в Європі та Росії. Для Асоціації Gulag.cz зараз цей проєкт є основним.

Ян Блажек — координатор міжнародної співпраці чеської ГО Post Bellum, журналіст, дипломат. Ян представить діяльність Post Bellum, що документує спогади свідків про важливі історичні явища ХХ століття. З 2019 року сестринська організація Post Bellum діє в Україні. 

Андрей Новік — методист освітніх програм, який співпрацює з великою кількістю чеських організацій, у тому числі Post Bellum, Scio та Gulag.cz. Андрій розповість глядачам про основні освітні проекти, що існують в Чехії на даний момент. Він розповість про те, як в них використовуються сучасні технології; його презентація також включатиме деякі практичні завдання для аудиторії.

Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.


Час: 27 квітня, вівторок, о 16:00 по Києву та о 15:00 по Празі.

Місце: Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху та Gulag.cz


Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.