АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід»

Чеські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху та чеська організація Gulag.cz запрошують долучатися до онлайн-воркшопу "Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід".

 

Також учасники семінару поговорять про архіви ŠtB (чеський аналог КҐБ): порядок доступу до цих документів у Чехії та їх потенціал для цифрових проектів.

Спікери: 

Штепан Черноушек — чеський дослідник, голова Асоціації Gulag.cz та керівник чеського відділення Міжнародного товариства "Меморіал". Штепан Черноушек насамперед спеціалізується на російських студіях. На семінарі Штепан представить діяльність Асоціації Gulag.cz та реалізовані проєкти, такі як експедиції до Сибіру, віртуальний музей ГУЛАГу тощо.

Олександра Скорвід — магістр української філології. Олександра виступає координатором освітніх проектів в Асоціації Gulag.cz. Її презентація буде присвячена розробці інноваційного освітнього інструменту, який покликаний збільшити знання про табори ГУЛАГ серед молоді в Європі та Росії. Для Асоціації Gulag.cz зараз цей проєкт є основним.

Ян Блажек — координатор міжнародної співпраці чеської ГО Post Bellum, журналіст, дипломат. Ян представить діяльність Post Bellum, що документує спогади свідків про важливі історичні явища ХХ століття. З 2019 року сестринська організація Post Bellum діє в Україні. 

Андрей Новік — методист освітніх програм, який співпрацює з великою кількістю чеських організацій, у тому числі Post Bellum, Scio та Gulag.cz. Андрій розповість глядачам про основні освітні проекти, що існують в Чехії на даний момент. Він розповість про те, як в них використовуються сучасні технології; його презентація також включатиме деякі практичні завдання для аудиторії.

Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.


Час: 27 квітня, вівторок, о 16:00 по Києву та о 15:00 по Празі.

Місце: Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху та Gulag.cz


Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.