У Прип'яті відкривають виставку чорнобильської техніки

У Прип'яті до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня відкриють виставку техніки, яку залучали до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

На виставці просто неба будуть представлені 20 експонатів.

 

До ліквідації наслідків Чорнобильської аварії долучалось багато різної за призначенням та потужністю техніки. Проте сьогодні відносно цілими та чистими залишились одиниці, адже всю заражену радіоактивним випромінюванням техніку відправляли в могильник відходів чи відстійник, ідеться в повідомленні.

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження доклали багато зусиль, щоб втілити у життя цей проєкт. Спеціальну техніку доставили з майданчиків ЧАЕС, міст Прип'ять та Чорнобиль. Організатори провели дозиметричну перевірку експонатів, аби впевнитися, що рівні опромінення дозволяють проводити екскурсії.

Серед найцікавіших експонатів: установка місцевого провітрювання на базі БелАЗ 7548, яку використовували у дезактивації території зони відчуження; інженерна машина розгородження ІМР-2; розвідувальна хімічна машина "Кашалот"; автомобільна розливна станція АРС-14.

Такі станції допомагали проводити дезактивацію техніки, що прибувала до пунктів спеціальної обробки з Чорнобильської АЕС. Також вони обробляли місцевість, заражену радіонуклідами, та іншу техніку, що працювала в період ліквідації наслідків аварії та пізніше.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.