У Рава-Руській на території монастиря XVIII століття самочинно будують склади

Львівська ОДА звернулася до Мінкульту через самовільну забудову на території Монастирського комплексу отців-реформаторів (XVIII століття) у Раві-Руській, який є пам’яткою архітектури національного значення.

Ймовірно, там збудували склади, а планували звести Дитячий будинок сімейного типу та Центр українсько-польської культури. Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Виявляється, ще за часів загальної приватизації земельні ділянки в межах охоронних зон пам'ятки приватизували різні особи. Зараз на території є "Нова пошта", готель, ще якісь заклади. Власників земельних ділянок – кілька. Про самобуд на території комплексу Львівську ОДА наприкінці березня офіційним листом повідомив Архієпископ Мечислав Мокшицький.

За менше, ніж місяць, тут звели стіни та накрили будівлю, розміром 22,5 на 10 м кв, з пандусами, яка, очевидно, призначена під якісь складські приміщення", - повідомив керівник Управління охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик.

Йдеться про найдавнішу збережену пам'ятку Рави-Руської, Монастирського комплексу отців-реформаторів (XVIII століття), який є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1385). Тут тривають ремонтно-реставраційні роботи, які стартували в 2015 році в межах проєкту міжнародної технічної допомоги "Монастирі близнюки: Венгрув та Рава-Руська – використання потенціалу історичної спадщини закону Реформаторів для розвитку туризму та соціально-культурного життя в Польщі та Україні" Програми транскордонного співробітництва "Польща – Білорусь – Україна 2014-2020".

За підтримки Європейського Союзу тут мають з'явитися чотири будинки сімейного типу (ДБСТ) та Центр діалогу українсько-польської культури.

Також, відповідно до домовленостей, монастирські келії та костел 2015 року передали у власність Курії Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви. Наразі вся документація на роботи, які тут офіційно ведуться в межах міжнародного проєкту, погоджена в Мінкульті. Хоча зауваження до якості їх виконання, додали в департаменті архітектури, також є. Та найбільшою проблемою виявилися співвласники території комплексу, які приватизували земельні ділянки тут кільканадцять років тому.

Оскільки про жодні дозвільні документи на новобуд управлінцям наразі невідомо, фахівці департаменту архітектури Львівської ОДА склали акт обстеження території, який разом із фотофіксацією, відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини", відправили до Міністерства культури та інформаційної політики України, у віданні якого перебувають пам'ятки національного значення.

Експерти зазначають, що логічним було б рішення щодо демонтажу новобудови, яка критично порушує цілісність комплексу пам'ятки.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.