«Героїка» будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині та потребує допомоги меценатів. ВІДЕО

Благодійний фонд «Героїка» за кошти меценатів будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині, де розташована братська могила вояків, однак для завершення будівництва потрібна допомога.

Про це повідомляє Мілітарний.

 

Новим проєктом, який реалізує фонд, стане спорудження пам'ятника на могилі козаків та старшин 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР, які загинули у бою з російськими більшовиками та були поховані у с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області.

Запроєктований пам'ятник являтиме собою муровану стіну, понад два метри заввишки, в центрі якої буде розташовано рельєфне зображення Хреста Симона Петлюри з лавровими вінками обабіч нього.

У підніжжі хреста заплановано розмістити гранітну плиту із присвятою воякам 6-ї Запасової стрілецької бригади. Монумент буде встановлено на невеликому п'єдесталі, до якого вестимуть бетонні сходи.

Історична довідка про це поховання:

Влітку 1920 р. більшовицькі війська атакували запасові бригади Армії УНР, що перебували у селах Великі та Малі Зозулинці. Хоча українці поставили рішучий спротив, все ж понесли великі втрати. Під час одного з таких боїв, що розгорнувся безпосередньо у Великих Зозулинцях 7 липня 1920 року, до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР.

Після відмови перейти на службу до ворога червоноармійці пограбували полонених і стратили їх. Хорунжому 6-ї Запасової стрілецької бригади Кобилянському, який дістав вогнепальне поранення і поранення від удару списом, вдалось врятуватися з-під розстрілу через раптову атаку 13-ї дивізії Війська Польського, що повела наступ на Великі Зозулинці.

Обставини страти українських полонених були докладно описані Кобилянським командиру бригади полковнику Гнату Порохівському і невдовзі знайшли відображення у рапорті комбрига на ім'я командувача запасовими частинами Армії УНР.


Нагадуємо, що у жовтні 2018 р. року співробітниками КП Львівської обласної ради "Доля", на замовлення Українського інституту національної пам'яті, була досліджена поховальна яма на території села Великі Зозулинці, що на Хмельниччині.

У ямі були виявлені останки 26-ти людей зі слідами насильницької смерті. Характер розташування останків підтвердив свідчення історичних джерел та місцевих старожилів. 11 грудня 2018 року у Великих Зозулинцях українських вояків перепоховали за християнським звичаєм та з військовими почестями.


Як відзначають у Благодійному фонді: "Ми продовжуємо збір коштів на будівництво і закликаємо наших прихильників зробити свій внесок у реалізацію проєкту":

————————————————

ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192, Цюпка Наталя Романівна

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.