У Лисичанську горіла бельгійська лікарня ХІХ століття. ВІДЕО

У Лисичанську горіла лікарня ХІХ століття, яка залишилася на Луганщині від бельгійського інженера і підприємця Ернеста Сольве.

Відео пожежі з'явилося у мережі, повідомляє Суспільне.

 

Кадри будівлі у вогні, 4 травня, опублікували у Youtube. Обставини загоряння наразі з'ясовуються. Активісти наполягають на тому, що це може бути підпал.

Бельгійська лікарня або лікарня содового заводу не працює з 1995 року, що привело до поступової руйнації будівлі. Так, у 2019 році невідомі майже повністю розбірали її дах.

Протягом останніх років збереженням цієї архітектурної спадщини переймаються активісти, журналісти та просто небайдужі місцеві мешканці, які створили ініціативу "Подлечи больничку". Їм вдалося отримати підтримку закордонної спільноти та привернути увагу місцевої влади.

У 2020 році будівлю обгородили, щоб захистити від мародерів, які розбили вікна та викрали те, що ще можна було зберегти.

"Якщо ЄС профінансує проєктно-кошторисну документацію, ми зможемо залучати наших донорів і партнерів або ж кошти з державного бюджету ", – раніше зазначив директор Департаменту міжнародної технічної допомоги Луганської ОДА Денис Денищенко.

У березні 2021 року в Лисичанську побував експрем'єр Бельгії, а нині президент Європейської Ради Шарль Мішель, який пообіціяв підтримати відновлення лікарні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.