Виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрилася для всіх охочих

У Києві на ВДНГ мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрита для всіх охочих.

Про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Фейсбуці.

 

"Нещодавно розповідав про виставку "Чорнобиль. Подорож", що організована в Києві за підтримки МКІП. Підготовка до відкриття була завершена у 35-у річницю трагедії на ЧАЕС – 26 квітня. І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії, не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів.

За словами міністра, виставка дасть змогу зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки, усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.

Ткаченко додав, що проходячи повз об'єкти експозиції, можна буде: переглянути архівні світлини та відеоматеріали; дізнатися спогади ліквідаторів та очевидців; зрозуміти вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко; у віртуальному режимі "відвідати" Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.

"Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити. "Ефект присутності" буде забезпечено. Закриття мультимедійної виставки 15 липня. Не гайте часу", - написав міністр.


Як повідомлялося, до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ підготували виставку "Чорнобиль. Подорож".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.