Зеленський: 9 травня – це не фотосесія політиків з кулеметом, який вони не вміють тримати у руках. ВІДЕО

Перемога над нацизмом для українців — це вистражданий скарб, це причетність до великої справи для блага людства.

Про це президент Володимир Зеленський заявив під час свого відеозвернення з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке розміщено на його сторінці у Фейсбуці.

 

"Для нас перемога над нацизмом — це вистражданий скарб, а не черговий привід поїхати на шашлики, це — не наліпки на авто, а квіти на могилу предкам, це не карнавал і не костюмована вечірка, і точно не фотосесія політиків у формі армії, до якої вони не мали відношення, з кулеметом, який вони не вміють тримати у руках", - сказав Зеленський.

За його словами, для українців перемога над нацизмом — це причетність до великої справи для людства, "адже ця війна була не про те, чия армія переможе, а про те, чия філософія переможе".

"І важливим є не тільки те, що ми перемогли, а і те, що програв нацизм, програв назавжди, з приписом: зникнути з цього світу, разом із ксенофобією, расизмом та нерівністю", - наголосив президент.

Він нагадав, що додому не повернувся кожен п'ятий українець, і що загалом війна забрала щонайменше 50 мільйонів людських життів.

Окремо глава держави відзначив, що переможців прикрашає скромність, і всі, кому пощастило спілкуватися з ветеранами Другої світової війни, знають, як вони завжди говорили про війну — скромно, без надриву, без марнославства, пафосу і жодної краплі романтизму.

"Бо романтика на війні буває тільки в кіно, а у реальному житті у горах трупів, відірваних кінцівок, у концтаборах, бомбардуваннях, блокадах, потягах з остарбайтерами та газових камерах немає жодної романтики...

Вони (ветерани Другої світової — ред.) це бачили, пройшли, побороли і щороку 9 травня казали один незмінний тост: "Нехай ніколи не буде війни", - зазначив Президент.

За його словами, зберегти пам'ять про Другу світову війну "було нашим обов'язком, тому з покоління до покоління батьки розповідали про цю війну синам. Але це перевернулося, і з 2014 року сини розповідають про війну вже батькам, і вже не дідусі онукам, а онуки дідусям можуть розповісти про такі речі як бомбардування або полон".

"А в історії міста Маріуполя поруч з датою 10 вересня 1944 року з'явилася дата 13 червня 2014 року, і Маріуполь та ще багато українських міст на Сході України через 76 років після Другої світової будуть відзначати дві дати звільнення", - додав Зеленський.

Він також висловив упевненість, що "обов'язково настане день, коли можна буде пройтися недільним Донецьком, Луганськом і Ялтою, та побачити, як набережною гуляють родини з дітками, фотографуються молодята, як у парку дідусь навчає онучку кататися на велосипеді, а поруч вуличний скрипаль неймовірно виконує "Мелодію" Мирослава Скорика. І як усе це відбувається під синьо-жовтими прапорами у незалежній Україні".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.