Польща викупить будинок Марії Склодовської-Кюрі

Будинок П’єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тисяч євро

Як повідомляє сайт Monitor Info, відповідні розпорядження  щодо придбання будинку видатної польки поблизу Парижа зробив прем'єр-міністр РП Матеуш Моравецький.

 

Інформація про виставлення будинку на продаж викликала великий інтерес серед політиків і дипломатів.

"Міністерство закордонних справ у цьому питанні співпрацює з посольством Польщі у Франції. Це місце є частиною польської історії", − заявив очільник польського уряду.

Будинок П'єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тис. євро. Будинок потребує ремонту, вартість якого оцінюється у 200 тис. євро.

У 1904–1906 рр. родина Кюрі регулярно відвідувала цей будинок, щоб відпочити подалі від шумної столиці. У будинку з часів проживання родини Кюрі збереглися старі гобелени та теракотова облицювальна плитка.

"Будинок потребує ґрунтовного ремонту, − заявив директор агентства нерухомості  Stephane Plaza у Сен-Ремі Даніель Казу-Менго, − але він має і багато переваг. Поряд з ним знаходиться великий сад площею 900 кв. м, а до залізничної станції звідси лише 600 м".

Марія Склодовська-Кюрі в 1903 р. разом зі своїм чоловіком П'єром Кюрі та Антуаном Анрі Беккерелем отримала Нобелівську премію з фізики за дослідження явища радіоактивності.

У 1911 р. вона була вдруге нагороджена Нобелівською премією з хімії за відкриття елементів полонію та радію.

П'єр Кюрі загинув в автокатастрофі у квітні 1906 р. У травні того ж року 38-річна Марія очолила кафедру фізики в Сорбонні, якою керував її чоловік, і стала першою жінкою-професоркою цього університету. Першу свою лекцію перед студентами вона прочитала 5 листопада 1906 р.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.