В Одесі горів архів

Сталася пожежа у приміщенні Державного архіву Одеської області, розташованому на вулиці Пироговській в Одесі

Про це повідомляє Depo.Одеса, посилаючись на Суспільне.UA. 

 

На місці події працювали рятувальники. Як розповів журналістам заступник начальника ДСНС Одеської області Олександр Крицький, повідомлення про пожежу рятувальники отримали об 11:04. 

Горів кабінет на першому поверсі у семиповерховій будівлі. Горіли комп'ютери та кондиціонер, приміщення було сильно задимлене. Гасити пожежу прибуло 12 одиниць техніки. Вони впоралися з ситуацією та ліквідували пожежу за вісім хвилин – як виявилося, полум'я встигло охопити лише один квадратний метр.

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов прокоментував новину: "Загрози життю та здоров'ю працівників та відвідувачів Державного архіву Одеської області нема! Архівні документи не постраждали. Пожежа локалізована за 8 хв в межах однієї робочої кімнати! Причини загоряння остаточно встановлять пізніше!"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.