«Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» вийшла онлайн

На онлайн-платформі Takflix вийшов останній фільм Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія»

Про це Укрінформу повідомили у Takflix.

 

"Стрічка доступна на всіх територіях світу мовою оригіналу з англійськими субтитрами", - ідеться в повідомленні.

Історична драма "Молитва за гетьмана Мазепу" знята на кіностудії ім. Олександра Довженка у 2001 році. Її прем'єра відбулася у 2002 році на 52-му Берлінському кінофестивалі.

"Молитва за гетьмана Мазепу" стала першим повнометражним великобюдженим фільмом за роки Незалежності України. На його створення виділили понад 12 мільйонів гривень. Головні ролі у стрічці виконали Богдан Ступка та Людмила Єфіменко, а молодого Мазепу зіграв її син Пилип Іллєнко.

Сам режисер зазначав, що в основі сюжету - фантасмагоричні сни-історії про кривавий бенкет трьох великих примар європейської культури: Петра I, Карла ХІІ та гетьмана Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року.

Тривалий час стрічка була недоступна для широкого перегляду. У 2010 році компанія "Іллєнко Фільм" випустила нову її версію, в якій скоротили хронометраж, покращили звук та додали авторські коментарі режисера, у яких він розповів як про історичне тло, так і про сам фільм.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.