АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: український досвід»

Українські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху запрошує долучатися до онлайн-заходу  "Історія та пам'ять у цифрову добу: український досвід".

 

 

Спікери:

Андрій Когут — директор Архіву Служби безпеки України. Експерт розповість про розробку та запуск проєкту "Електронний архів Українського визвольного руху" (avr.org.ua), координатором якого він був у 2012 — 2015 роках, працюючи у Центрі досліджень визвольного руху. Також Андрій розкаже про архів КҐБ: порядок доступу та потенціал для цифрових проєктів;

Віталій Ляска — співзасновник та головний редактор проєкту "Локальна історія", ведучий відеопроєкту "Без Брому з Віталієм Ляскою", керівник Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя в Українському католицькому університеті. Віталій розповість про спецроєкт "Депортації" та інші цифрові проекти "Локальної історії".

Ірина Курганська — керівниця проєкту "Track Holodomor History". Ірина розповість про ідею та розробку додатку "Track Holodomor History", що занурює користувачів у життя Києва початку 1930-х років і за допомогою сотень спогадів розповідає історію міста під час радянського геноциду українців.

Валерій Коршунов — один з авторів додатку "Chornobyl App", куратор проєкту "ARTEFACT: Chernobyl 33". Валерій розповість про інтерактивний мобільний додаток "Chornobyl App", завдяки якому можна віртуально відвідати Зону відчуження, дізнатися історію трагедії, побачити карти забруднення, новини про сучасний стан Зони відчуження, її наукові і культурні проєкти та спростувати фейки.

Модеруватиме Анна Олійник — в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.


Час:
18 травня, вівторок, 16:00


Місце:
 Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху


Робоча мова семінару
: українська


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.