У Києві відреставрують пам’ятник Володимиру та будинок, де жив Врубель

Упродовж 2021-2023 років Департамент охорони культурної спадщини відреставрує 8 пам’яток у Києві.

Про це заявив директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба КМДА.

 

Він повідомив, що наразі проводяться ремонтно-реставраційні роботи на 4 об'єктах, а до кінця 2023 буде відреставровано загалом 8 пам'яток.

"Протягом 2021-2023 Департамент відреставрує ще 8 об'єктів. До кінця цього року плануємо закінчити реставрацію келії Флорівського монастиря. А до кінця 2023 року будуть завершені реставраційні роботи ще на 7 об'єктах", – додав Никоряк.

Зокрема, йдеться про такі пам'ятки: Колона Магдебурзького права; Прибутковий будинок, у якому проживали відомі художники на вул. Десятинній, 14; Житловий будинок на вул. Сковороди, 9-Б; Житловий будинок на вул. Володимирській, 3; Комплекс споруд церкви Здвиження на вул. Воздвиженській, 1; Пам'ятник князю Володимиру на Володимирський гірці; Корпус настоятеля та проскурні Братського монастиря на вул. Сковороди, 2.

"Але це лише частина пам'яток, які реставруватимуть у Києві, адже мова йде про об'єкти, що в підпорядкуванні нашого Департаменту. Не забуваймо, що у інших структурних підрозділів КМДА, у районних держадміністрацій теж в управлінні є пам'ятки, фінансування реставрації яких планується кожним підрозділом окремо", – наголосив Никоряк.

Він повідомив, що наразі окрім Подільського РАЦС, Департамент відреставрував також Будинок Петра І на Костянтинівській, 6/8.

"Унікальна будівля, де наразі розміщена не менш унікальна експозиція у музеї "Кам'яниця київського війта". Головним експонатом Музею є сама середньовічна кам'яниця.

Експонати Музею розповідають про історію надання Магдебурзького права Києву, про інститут війтівства та урядовий устрій києво-подільської автономії, про роль козацького фактору і взаємини міщан із монастирською юрисдикцією тощо. Тут представлена низка унікальних експонатів, єдиних у світі", - сказав він.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.