На залізничному вокзалі у Стамбулі знайшли 10 тисяч монет різного періоду

Під час розкопок на території залізничного вокзалу Гайдарпаша, що в районі Кадикьой, в Стамбулі, було знайдено більше 10 тисяч монет різного періоду, стародавні будівлі, архітектурні фрагменти, датовані 3-7 століттям до Р.Х.

Про це повідомляє телеканал NTV.

 

"На сьогоднішній день найдавнішими нашими знахідками є дрібні предмети, зокрема кераміка та монети, датовані 5-7 століттям до Р.Х. В архітектурному плані є залишки будівель, датовані 3-4 ст. до Р.Х. Деякі зі знахідок можуть бути мавзолеєм чи гробницями", - розповів керівник археологічних розкопок Мехмет Алі Полат.

Територія, на якій проводяться розкопки складає приблизно 350 тисяч квадратних метрів. Вже досліджено близько 65 тис. кв.м.

Загалом археологи знайшли 10 тисяч монет різних періодів. Найдавніші з них датовані 5 ст. до Р.Х.

Вокзал Гайдарпаша був побудований у 1906-08 роках. До 2012 року станція була головним міжміським, регіональним та приміським залізничним вузлом, а також найжвавішою залізничною станцією Туреччини. Із 2018 року сполучення по цій станції було припинене.

У давні часи на територіях, які зараз охоплює стамбульський район Кадикьой, знаходилося грецьке місто Халкидон, яке було засноване приблизно в 680 р. до Р.Х.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.