МЗС сподівається на відновлення переліку загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир

У МЗС України сподіваються, що на надгробній плиті вояків УПА на горі Монастир поблизу польсько-українського кордону буде відновлено перелік усіх загиблих повстанців.

Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив заступник глави МЗС України Василь Боднар.

 

"Сподіваємося також, що найближчим часом на надгробній таблиці на горі Монастир буде відновлено повний перелік загиблих. Це дасть змогу просуватися у вирішенні інших питань, у тому числі щодо надання дозволів на здійснення пошуково-ексгумаційних робіт", - зазначив Боднар.

Він також повідомив, що реанімовано діалог між Інститутами національної пам'яті України у Польщі, керівники цих установ домовилися про створення робочих груп.

"Сподіваюся, зустріч відбудеться найближчим часом, як варіант - в онлайн-форматі. МЗС готове надати необхідне сприяння, але не втручатиметься у роботу фахівців, щоб надмірно не політизувати тему історії", - повідомив Боднар.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.