До 100-річчя Сахарова: дисидент, який підірвав Радянський Союз

27 травня Nobilitet разом із Центром Громадянських Свобод та Центром Сахарова організовують виставку та лекцію, присвячені життю та діяльності Андрія Сахарова

Андрій Дмитрович Сахаров — лауреат Нобелівської премії миру 1975 року. Видатний фізик-ядерник, академік, батько водневої бомби. І разом з тим, приклад неймовірної громадянської мужності та гуманізму. Дисидент, борець за права людини, символ вільнодумства, який прожив все своє життя не по брехні.

 


21 травня 2021 року цивілізоване людство відзначає 100 років від дня народження вченого, чиї ідеї продовжують зберігати значимість для науки і для сучасного світу в цілому. Але серед країн, що урочисто згадують ювілей академіка, не буде держави, де він народився, жив і працював, — правонаступниці СРСР, Російської Федерації. Навіть виставку на його честь у Москві заборонили. Вочевидь, вкрай не вигідно згадувати, можливо, одного із найвидатніших росіян ХХ століття, який протестував проти вторгнення в Афганістан.


Спікери заходу:

Мустафа Джемілєв, дисидент, лідер кримськотатарського національного руху;

Олег Сенцов, політв'язень, режисер;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, керівник Центру Громадянських Свобод;

Сергій Лукашевський, виконавчий директор Сахаровського Центру;

Михайло Савва, голова правління громадської організації "Експертна група "Сова" ;

Модератор заходу — Антон Наумлюк, головний редактор Ґрати.

Місце проведення: Unit.Сity (core), вул. Дорогожицька, 3.

Час – 18:30-21:00.


Участь у заході безкоштовна за попередньою реєстрацією, кількість місць обмежена.

Зареєструватися можна до 26 травня. 

Подія відбудеться із дотриманням усіх вимог МОЗ щодо запобігання поширенню COVID-19.

У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся:

+38 098 442 21 03 | Тетяна Шевчук | tshevchuk@yclutch.com

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.