У Хмельницькому відкрили пам’ятні дошки двом загиблим на сході військовикам

У Хмельницькому на фасаді загальноосвітньої школи №7 відкрили пам’ятні дошки військовослужбовцям Максиму Кондратюку та Юрію Кушніру, які загинули на сході України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Хмельницька міська рада.

 

"Хмельничани вшанували пам'ять випускників спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 сержанта Юрія Кушніра та старшого сержанта Максима Кондратюка. Увічнюючи пам'ять про цих воїнів, на приміщенні школи відкрили меморіальні дошки", - інформують у міськраді.

Зазначається, що Максим Кондратюк 1993 року народження брав участь у військових діях, починаючи із 2014 року. Він загинув 10 вересня 2019 року на Луганщині під час підриву на протипіхотній міні. Кондратюк посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Військовому посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького".

Юрій Кушнір народився у 1978 році. Пішов добровольцем на фронт у 2014 році. 30 липня 2017 року військовий отримав важке поранення під час облаштування позицій в районі міста Мар'їнка. Після тривалого лікування чоловік помер. Кушнір нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, посмертною відзнакою "За участь в антитерористичній операції". Крім того, посмертно його нагородили почесною відзнакою міської громади "Мужність і відвага".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.