В Ізраїлі розкопали базиліку, споруджену за часів Ірода

В ізраїльському місті Ашкелон археологи розкопали залишки великої римської базиліки, побудованої близько 2 тис. років тому.

Уперше на будівлю натрапив в 1920-х британський археолог Джон Гарстанг, але розпорядився її законсервувати. Розкопки відновили лише нещодавно, повідомляє The Jerusalem Post.

 
фото: YANIV COHEN/NATURE AND PARKS AUTHORITY

Тепер фахівці встановили, що будівля мала головну залу та дві бічні частини. Залу оточували мармурові колони із капітеліями, на яких було зображено рослинний орнамент та римського орла.

Неподалік базиліки також розкопали невеликий театр – Одеон. Виявили монети та скульптури часів царя Ірода Великого. Скульптури зображали єгипетську богиню Ісіду та богиню перемоги Ніку.

Останні знахідки та свідчення давнього історика Йосипа Флафія дозволили вченим припустити, що будівлю побудували саме за часів правління царя Іудеї Ірода, який прийшов до влади за підтримки римлян. Споруду перебудували за 100-200 років після того. Найбільших змін вона зазнала за часів правління римського імператора Септимія Севера (193-211).

Історики також пояснили, що базиліку не використовували з релігійною метою. Там займалися торгівлею, вирішували ділові, громадські й судові справи.

Базиліку назвали однією з найбільших в Ізраїлі. Вона була зруйнована 363 року, коли сильний землетрус зруйнував усе давнє місто Ашкелон. Місто відродили за часів арабського панування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.