Міноборони зобов’язали реставрувати Будинок Сікорського у столиці

Окружний адміністративний суд Києва зобов'язав Міністерство оборони України привести до належного стану Будинок Сікорського у Києві.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

 

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Офісу генпрокурора про зобов'язання укласти охоронний договір та привести до належного стану пам'ятку національного значення – будинок всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського по вулиці Ярославів Вал у Києві. Міністерство оборони України та ДП "Готель "Козацький" зобов'язані здійснити консерваційні та реставраційні роботи.

Прокурори встановили, що балансоутримувач будинку – ДП "Готель "Козацький" та орган управління – Міністерство оборони України уже понад 20 років не вживають заходів зі збереження ввіреного їм державного майна на виконання вимог пам'яткоохоронного законодавства.

Сьогодні об'єкт перебуває у занедбаному стані, без захисту та укладеного охоронного договору, під загрозою остаточного руйнування та знищення.

"Будівля є об'єктом культурної спадщини та становить виняткову історичну цінність, оскільки у ній мешкав Ігор Сікорський – автор перших у світовій практиці авіабудування багатомоторних літаків і гелікоптерів, людина, що входить до переліку діячів, які своїми винаходами найбільше допомогли людству", - наголошують в ОГП.

Виконання рішення суду перебуває на контролі в Офісі генерального прокурора.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.